Month: November 2019

Индийское потребление стали упало до шестилетних минимумов

Как сообщает портал Metaltorg.ru со ссылкой на агентство Reuters, внутреннее потребление стали в Индии в апреле-августе упало до самого низкого уровня за последние шесть лет, как показали правительственные данные, что подчеркивает замедление экономического роста и сокращение расходов на инфраструктуру. Данные показали, что потребление стали за первые пять месяцев финансового года составило 27,4 млн тонн, что на 35% меньше, чем в прошлом году. Показатель также был самым низким, поскольку данные были сопоставлены в текущей форме, начиная с апреля 2014 финансового года по март 2015 года.

Потребление стали на душу населения в стране является одним из самых низких в мире — около 66 килограммов, по сравнению со средним мировым показателем около 212 килограммов.

Данные показали, что производство готовой стали также упало более чем на 30% в апреле-августе до 30 миллионов тонн.

Производители стали, однако, продолжали преодолевать внутренний спад, сосредоточившись на экспорте, при этом основным покупателем стал Китай, отгрузивший рекордные 1,7 миллиона тонн в течение апреля-августа. Индия также была нетто-экспортером стали в апреле-августе.

В этом году Китай вытеснил традиционные экспортные рынки Индии, несмотря на серьезное военное противостояние, поскольку он продолжает наращивать расходы на инфраструктуру после пандемии коронавируса.

Индия в основном экспортировала горячекатаный рулон в Китай, плоский стальной прокат, который используется, в частности, для производства труб, автомобильных деталей, инженерного и военного оборудования.

“Внутренняя экономическая среда оставалась спокойной”, — отметил в августовском отчете Объединенный заводской комитет, созданный федеральным министерством стали.

Ожидается, что в этом году индийская экономика испытает первое с 1979 года сокращение за полный год из-за строгой блокировки, введенной на раннем этапе для борьбы с вирусом.

Выплавка стали в Украине сократилась на 6%

За 9 месяцев 2020 года украинские предприятия сократили производство стали на 6,2%, о чем свидетельствуют  данные ОП “Укрметаллургпром”. В отрасли сохраняется сложная ситуация, вызванная кризисом на мировом рынке стали, усугубленном коронавирусной пандемией.

Так, за 9 месяцев 2020 года произведено:

• чугуна 15,25 млн т (-1,5% относительно аналогичного периода 2019 года);
• стали 15,39 млн т (-6,2%);
• проката 13,79 млн т (- 2,2%).

Основными причинами снижения производства основных видов металлургической продукции,  наряду с глобальным карантином,  по-прежнему остаются государственный протекционизм в традиционных для украинской металлургии странах экспорта, снижение цен и сокращение спроса на металлопродукцию, наличие избыточных мировых сталеплавильных мощностей производительностью порядка 440 млн т в год, а также оставшийся неизменным «тарифный беспредел» со стороны национальных государственных монополистов (АО «Укрзализныця», ГП «Администрация морских портов Украины», Нафтогаз и т.п.) и ряд деструктивных законодательных и нормативных актов, введенных украинскими властями».

Появился прогноз падения китайского стального экспорта

Как сообщает Metaltorg.ru со ссылкой на Yieh.com, с июня по июль 2020 года из-за огромной разницы между внутренним спросом на сталь в Китае и международным спросом на сталь, а также заметной разницы в ценах на стальную продукцию между двумя упомянутыми выше рынками, экспорт стали из Китая снизился, поскольку импорт стали (особенно стальной заготовки) стремительно рос.

Поскольку в 2009 году случился финансовый кризис, на китайском рынке снова появился период, когда страна реализовала чистый импорт стали.

Однако по мере постепенного восстановления мирового рынка импорт стали в Китай может сократиться, а экспорт может стабильно увеличиваться. Согласно прогнозу, в этом году Китай может экспортировать 55 млн тонн стальной продукции.

Парадокси трубного ринку

У країні створені умови, аби старі труби відвоювали частку ринку в нових і були знову використані в своїй початковій якості. В результаті, будь-який інфраструктурний проект можна вважати міною уповільненої дії.

Як відомо, в Україні існує цілий ряд великих виробників сталевих труб різного сортаменту. Українські сталеві труби експортуються в десятки країн світу і користуються непоганим попитом за співвідношення ціна-якість. Але дивна річ, у самій Україні, на фоні спаду виробництва нових труб, небувалого розмаху досяг ринок сталевих труб, що були у вжитку. Хтось скаже, що ці труби йдуть виключно в металобрухт чи в кращому випадку використовуються в якості паль або конструкційного профілю в будівництві. Однак, знайомство з пропозиціями на вторинному ринку не залишає сумнівів у тому, що старими трубами у нас підміняються нові. Тобто, пролежавши роки в землі або прослуживши з десяток років у наземних трубопроводах, труби не йдуть з ринку, а повертаються на нього у своїй початковій якості. У результаті створюється порочне коло, в якому труби, що вийшли з ладу, замінюють не на нові, здатні прослужити років 20, а на менш старі, які почнуть текти вже через кілька років. Таким чином, часовий проміжок між перекладанням труб скорочується до мінімуму.

Будь-хто може ввести у пошуковик слова «продаж, труби вживані, Україна» та отримати ось такий результат: “Труби, що були у вжитку. Можливий експорт. Ми займаємося демонтажем трубопроводів, які перебувають у землі, що раніше використовувались для зрошення полів. Ми можемо запропонувати сталеві труби, що були у вжитку, діаметром від 219 до 1220 мм з товщиною стінки від 4 до 12 мм. Пропонуємо труби вживані діаметром від 159 до 1220 мм з різними стінками, зі складу та під замовлення. Підприємство також здійснює експорт труб вживаних у країни Євросоюзу, зокрема до Австрії».

Загалом, оголошень, в яких значаться «труби демонтовані, вживані, лежані, реставровані в асортименті» більше сотні, як і фірм, які на цьому ринку працюють. І це тільки ті, хто вийшов на простори інтернету, тобто люди мають усі необхідні документи на свій товар, а скільки тих хто працює локально і поки не готовий світитися…

Немає сумнівів, що такий широкий спектр пропозицій міг бути сформований тільки не менш широким попитом. За останні 5 років в Україні щорічно замінювали не більше 500 км труб, що знаходяться на балансі підприємств комунальної теплоенергетики України. Переведемо кілометри в тонни і отримаємо близько 40-50 тисяч тонн труб на рік. Додамо до цього не менше 30 тис. тонн труб щорічно демонтованих (офіційно і неофіційно) з промислових об`єктів і отримаємо загальну цифру приблизно в 70 тис. тонн на рік. Якщо врахувати, що з початком кризи споживання труб в Україні почало скорочуватися, то за останні 5 років середньорічний показник продажів сталевих безшовних і електрозварювальних труб в країні складає приблизно 600 тис. тонн. Зіставивши щорічні надходження на ринок труб вживаних і нових, можна говорити про те, що не менше 10% труб, які щорічно реалізуються в Україні, вже були у вжитку.

Висновок напрошується невтішний: про факти використання вживаних труб під виглядом нових не говорять не тому що їх немає, а тому, що ніхто не займається їх виявленням. Способів видати стару трубу за нову маса. Існують спеціалізовані бази, де відновлюють труби. На цих же базах є обладнання для маркування труб. Поставити на відреставровану трубу випуску 1980-х років клеймо з датою виготовлення 2001-й або 2003-й рік і видати її не за стару, а за лежану, немає ніяких проблем. А те що труба, якій 30 років не відповідає жодним технічним регламентам це справа десята. При цьому варто нагадати, що на балансі підприємств комунальної електротеплоенергетики України знаходиться 34,6 тис. км у двотрубному обчисленні магістральних, розгалужених і розподільчих теплових мереж діаметром від 50 до 800 мм. Загальне зношення теплових мереж становить близько 70%. Ці цифри свідчать про те наскільки великий потенціал українського ринку уживаних труб, як з точки зору його наповнюваності, так і з точки зору обсягів реалізації.

Те, що кругообіг вживаних труб завдає шкоди державі сумніву не підлягає. Через старі труби бюджетні гроші витікають, як вода в пісок. Але є і ще один неприємний момент – в пропозиціях з продажу вживаних труб в якості опції нерідко зустрічаються приписки (можливий експорт). Це означає, що точно так само, як і всередині країни, вживані труби цілком можуть видаватися за нові недобросовісними експортерами або їх зарубіжними партнерами. Що це дає в перспективі, здогадатися легко – старі труби можуть серйозно підмочити репутацію українських трубників, як виробників якісної продукції.

І приклади такого експорту вже є. У 2007-2010 рр.. у Дніпропетровській області використовуючи підроблені документи і корумповані зв`язки, зловмисники вивозили вживані труби до Російської Федерації, видаючи їх за нові.

Джерело: УНІАН.

Мінекономрозвитку сприятиме доступу виробників трубної продукції до зовнішніх ринків

29 серпня 2020 року відбулась зустріч заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торгового представника України Наталії Микольської з представниками трубної промисловості. Сторони обговорили питання експорту української продукції, в тому числі проблеми доступу трубної продукції на зовнішні ринки, зокрема на ринок країн Євразійського економічного союзу.

Українські виробники висловили стурбованість ситуацією, що склалась у зв’язку із дією антидемпінгових заходів щодо сталевих труб. Антидемпінгове мито у розмірі 18,9%-37,8% не дає українській продукції можливості конкурувати на ринку Євразійського економічного союзу. Нагадаємо, що наразі триває перегляд цих заходів, який був ініційований українськими виробниками з метою їх лібералізації.

“Для нас важливо протидіяти заходам, які обмежують доступ української трубної продукції на зовнішні ринки. Тому, ми розглянемо можливість захисту прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері в рамках механізмів, передбачених угодами СОТ”, – зазначила Наталія Микольська під час зустрічі.

Учасники зустрічі відзначили, що заходи, які обмежують доступ українських труб, зокрема, до традиційних ринків Казахстану та Білорусі, є штучними та такими, що не відповідають нормам міжнародного торговельного права, встановленим Світовою організацією торгівлі.

Мінекономрозвитку опрацює питання захисту інтересів вітчизняної галузі виробництва з урахуванням механізмів, дозволених в рамках СОТ.

Інтерпайп прозвітувала про збитки у 2020 році

У першому кварталі 2020 року компанія Віктора Пінчука “Інтерпайп” одержала збиток у трубному сегменті, тоді як діяльність залізничного дивізіону компанії була прибутковою.

У перші 3 місяці 2020 року трубний дивізіон компанії продовжив негативну динаміку на тлі падіння попиту на труби для видобутку нафти і газу на українському і американському ринках.

Також він зазначив, що компанія “Укргазвидобування” істотно зменшила закупівлі OCTG-труб у зв’язку зі скороченням програми буріння в Україні, а на ринку США продажі нафтогазових труб впали через введенні мита, сумарний розмір яких становить 32%.

Виручка компанії в січні-березні-2020 знизилася на 8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до  251 млн дол

У I кварталі 2020 року бізнеси компанії показали різноспрямовану динаміку. Дивізіон залізничної продукції зберіг позитивний тренд, тоді як виробничі і фінансові результати трубного сегмента продовжили падіння, яке почалося в II півріччі 2019 року.

Виручка компанії знизилася в зв’язку з низькими результатами трубного дивізіону: виручка від продажу труб впала на 40% – до 112 млн дол на тлі зниження обсягів продажів усього асортименту трубної продукції.

 Одночасно виручка дивізіону залізничної продукції збільшилася на 66% – до 128 млн дол за рахунок стійкого попиту і зростання цін у країнах СНД і ЄС.

У результаті борг компанії станом на 31 березня 2020 року скоротився на 35% – до 221 млн дол, тоді як чистий борг незначно збільшився до 88 млн дол.

Несприятлива ринкова кон’юнктура, як у трубному, так і в сегменті залізничної продукції негативно позначиться на фінансових результатах компанії в 2020 році.

Джерело: Інтерфакс-Україна